Коли представники адекватної частини світу зрозуміли, що сучасні «природовиснажуючі» технології приведуть планету до «запланованої» катастрофи набагато швидше ніж того очікують навіть найзатятіші песимісти, вони почали звертатись до так званих відновлювальних. Краще пізно, ніж ніколи! Запаси нафти фактично вичерпалися менш… як за 150 років, але можна вирощувати ріпак; масиви лісів вирубано майже на всій території Європи, але ж можна вирощувати… коноплі! І те, й інше чудово росте на території України — можливо, саме тому за її благодатні землі(вірніше, за їх продаж) і ведеться зараз боротьба.
Добре забуте старе
Виявляється, що промислові сорти цієї давньої української культури всього за три(!) місяці можуть досягати 3 метрів у висоту,
Олія з коноплі(Канада)
даючи стільки ж біомаси, як дерево – за десять років. Причому з «конопляного» гектара можна отримати в чотири рази більше целюлози, ніж із гектара лісового, а для виробництва паперу з конопляного волокна потрібно вдесятеро менше токсичних хімікатів. Ще на початку XX ст. конопляну сировину активно використовували в усьому світі для виробництва паперу, текстилю, канатів, олив, лаків тощо, вона була вигідною для експорту, уряди держав стимулювали її виробництво.
Куртка для байкерів з коноплі
До перемоги більшовицької революції, в Україні. масово вирощували коноплі, використовуючи переважно задля ткацтва, й харчування. Конопляне насіння на 25-30% складається із жирів придатних для кулінарії близьких за якістю до китового жиру. Воно — дуже багате на протеїн, і містить дві кислоти, що очищають організм від холестерину і підвищують імунітет.
Окрім величезної кількості вітамінів, тут містяться мінерали кальцію, заліза, цинку, фосфору, марганцю тощо. Під час постів в Україні з конопляних зернят виготовляли дуже корисне МОЛОЧКО, яким заправляли каші а пресоване лушпиння було чудовим кормом для тварин (до 50 % протеїну).
Крім того, коноплі вирощували й для рекультивації ґрунтів, адже розгалужене кореневище цієї рослини перешкоджає їхній ерозії. Коноплі не вимагають гербіцидів і пестицидів, особливих умов зрошення й можуть десятиліттями на одній і тій же ділянці давати протягом року врожай до 10 т із гектара Про цю корисну рослину складали народні пісні («Унадився журавель до бабиних коно¬пель») і приказки («Вискочив, як Пилип із конопель») тощо, і нікому не спадало на думку, що нею можна «набивати косяк».
Упровадження стереотипів
На слово «коноплі» Б сучасного громадянина є стійка асоціація: це -нар¬котик. Такий стереотип став активно закладатися в голови молодого покоління якихсь ЗО—40 років тому, під час апогею Третьої світової (ідеологічної) війни, хоча насправді в українських коноплях психоактивної речовини (тетрагідроканнабінола – ТГК) – менше за 1%, і з них неможливо видобути жодного «наркотичного» ефекту. Ще в часи СРСР (1970-ті рр.) саме українські селекціонери вирішували завдання щодо зменшення рівня ТГК до 0,1 % й домоглися значних успіхів у створенні безнаркотичних і високоврожайних сортів, районованих для Полтавської, Сумської областей. Унікальні сорти «глухівської селекції» отримали світове визнання, саме завдяки їм 1998 року Канада скасувала мора¬торій на вирощування конопель у промислових масштабах- а от в Україні вирощування цієї рослини зійшло нанівець.
Проте робота з дискредитації цінної сільськогосподарської культури розпочалося набагато раніше, а саме-1937 року, коли представник “фінансової мафії” Дюпон запатентував технологію виробництва з нафтопродуктів пластмаси, целофану, целулоїду й нейлону. Усе те ж саме можна було успішно виготовляти й із конопель, тому промислове вирощування цієї рослини могло підірвати бізнес магната. Тому він вирішив стерти конкурента з поверхні землі назавжди.
Протеїн з коноплі(Канада)
Одним з інвесторів Дюпона був тоді якийсь Ендрю Мелон, племінник якого дуже вдало отримав посаду керівника ФБР із наркотичних препаратів. Змовники розпочали спільну акцію за допомогою дружньої «жовтої» преси. Власне, у той час і з явилися перші публікації про конопляні жахіття, моральну деградацію її курців, про безліч злочинів, учинених під її впливом. Про різницю між коноплею марихуаною ніхто не наголошував, як і про те, що сортів конопель у є близько 600. Продажна реклама нав’язувала тезу що, купуючи коноплі, тим сприяєш гангстерським війнам, а фільми “Конопляне безумство”, “Марихуана: диявольське насіння”, “Марихуана-убивця молоді” (середина 1930-х рр) стали агітаційними кліпами в боротьбі за бізнес купки олігархів. Після масованого «промивання мізгів» 14 квітня 1937 року бюджетна комісія конгресу США, яку очолював товариш Дюпона-такий собі Роберт Даґтон, отримала на розгляд законопроект про криміналізацію виробництва коноплі й безперешкодно його прийняла. Залякані пропагандою медики надто пізно оговтались, пропонуючи розібратися у відмінностях між термінами «марихуана» й «коноплі»: у вересні 1937 року одна з найкорисніших рослин планети перетворилась на «небезпечний наркотик» на догоду купці ділків, а перспективні галузі народного господарства було втрачено.
Надія України
“Із конопель можна ви¬готовити понад 25 000 найменувань продукції – від целофану до динаміту”, – повідомляв американський журнал «Популярна механіка» 1938 року Справді, конопляне волокно є чудовою альтернативою традиційному пластику. Отримані внаслідок полімеризації конопляної целюлози, такі плівки й матеріали піддаються швидкому біохімічному розкладу та є екологічно чистими. Нещодавно компанія Hemp Music Production випустила компакт-диск із конопляної сировини, причому із цього ж матеріалу було виготовлено і його коробку, і паперову обкладинку.
Зроблена з конопель тканина-надзвичайно міцна та зносостійка. Уже кілька американських компаній випускають одяг із 50% конопляного волкна. А китайці використовують диво-рослину у вирбництві не лише різноманітного одягу, а й взуття, спортінвентаря(наметів, наплічників) тощо. Не меншою популярністю користується Cánnabis (латинська назва рослини) у медичній та парфумерній промисловості, адже конопляна олія-майже ідеальна основа для кремів і ефективних медпрепаратів.
Деякі фахівці навчилися застосовувати її як альтернативне пальне (на кшталт дизпалива з ріпаку чи цукрової тростини).
Нитки з коноплі
Але сказане вище-це далеко не всі перспективи «рослини XXI століття». Споруджений у Франції ще в XVI ст. конопляний міст-свідчення надзвичайної надійності речовини, відомоїяк «конопляний цемент». Цей будівельний матеріал у сім(!) разів міцніший за стандартний цемент, але значно еластичніший, що важливо для фундаментів у сейсмонебезпечних районах. Із того ж матеріалу можна робити й труби, які, крім уже перерахованих переваг, є також стійкими до гниття, водонепроникними та пожежобезпечними. Покриття стін сумішшю вапна з коноплями робить їх значно «здоровішими», убиваючи токсичну плісняву, а покриття відповідною штукатуркою створює значний шумо й теплоізоляцінний ефект. Унікальні яркості рослини сприяють створенню з неї в різних країнах світу (вочевидь, крім України) будівельних брикетів (замінників цегли); ДВП, яка вдвічі легша й утричі еластичний за ДСП; труб, покрівельних і лако-фарбових матеріалів. За 16 років у Францй було зведено понад 250 конопляних будівель, в Ірландії – близько 120. багато досліджень проводиться й у країнах Північної Америки.
До речі
Напочатках колонізації Америки саме коноплі першими стали культивуватися на плантаціях більшості штатів, відмову від їх вирощування в XVII-XVIIIст. карав закон. До початку XX ст. цю рослину вважали найвигіднішою сільськогосподарською рослиною. Перші примірники Біблії, підручники, карти, конституцію та прапори США було віддруковано на конопляному папері, першу модель ‘‘Форда‘‘ – розраховано на роботу на конопляному пальному.
