Домашній інтернет в Україні залишається привілеєм молоді в багатоповерхівках великих міст. У доступі до відкритої для всього світу інформації країна на багато років відстає від цивілізованого світу, пише маркетолог Гліб Вишлінський у своїй колонці в журналі Корреспондент.”Тільки Цифрова Британія може відкрити шлях уяви і творчості, які забезпечать нам і нашим дітям висококваліфіковані робочі місця. Тільки Цифрова Британія принесе нам чудеса інформаційної революції, які можуть змінити все в нашому житті”. З цих слів прем’єр-міністра Великобританії Гордона Брауна розпочинається програма Цифрова Британія, де представлена стратегія британського уряду з “цифровізації” суспільства

Згідно з урядовим планом, до 2012 року всім жителям країни повинен бути забезпечений доступ до швидкісного інтернету на швидкості не менше ніж 2 Мбіт / с. Для фінансування забезпечення швидким доступом до інтернету третини сімей, що залишилися, з кожної мідної лінії буде стягуватися податок у 50 пенсів на місяць. Крім того, план передбачає покриття 90% території Великобританії швидкісним мобільним інтернетом, для чого ліцензії мобільних операторів на частоті третього покоління (3G) будуть продовжені на невизначений термін, що зробить вкладення в побудову мереж третього покоління більш привабливими. Окремо програма передбачає, що завданням Ofcom (аналога Національної комісії регулювання зв’язку) тепер буде залучення приватних інвестицій у сектор для кращого задоволення потреб громадян.

Навіть у найбагатших містах України попит на підключення до інтернету повністю не задоволенийВ Україні ці завдання навіть не ставляться, а до інтернету, як і раніше ставляться як до розкоші, яка і не повинна бути доступна всім. Насправді, за останні роки ситуація з технологічним оснащенням українських родин кардинально змінилася. За даними загальнонаціональних опитувань GfK Ukraine, в III кварталі цього року у 32% родин уже був комп’ютер, при цьому тільки у половини з них була можливість користуватися інтернетом вдома. З домашніх користувачів 16% були змушені для виходу в Мережу застосовувати мобільний зв’язок, а 7%, як і раніше користувалися повільним dial-up. Такі незручні і дорогі варіанти говорять про технічну недоступність для споживача високошвидкісного провідникового підключення.

Ця проблема найбільш яскраво виражена в селах. Незважаючи на поширену думку про глуху бідність українського села, в 20% сільських родин є комп’ютер, але лише чверть із них (5% від усіх) має доступ до інтернету. Для 36% з них можливість домашнього доступу надає оператор мобільного зв’язку, 19% змушені користуватися dial-up.

Про те, що мале число користувачів Інтернету в Україні в основному викликане нерозвиненістю інфраструктури зв’язку, говорить і ситуація в найбільших містах країни. Навіть там у провайдерів не дійшли руки до покриття приватного сектора і районів малоповерхової забудови. За даними установчого дослідження ТВ-панелі GfK Ukraine, серед родин, які в містах-мільйонниках проживають у приватних будинках, комп’ютер є в 29%, а інтернет – тільки у 9%. При цьому, серед мешканців багатоквартирних будинків у 6-10 поверхів, комп’ютер є в 40%, а інтернет – у 26%. Ці співвідношення свідчать про те, що навіть в найбагатших містах країни попит на підключення до інтернету повністю не задоволений.
Частоти для мережі третього покоління найбільші мобільні оператори вже отримали навіть у Росії й Білорусі, тоді як в Україні їх виділення знову відкладено під приводом браку коштів для конверсії чатот МіноборониПри цьому держава не бачить в цьому проблеми. Більше того, дії української влади стримують розвиток інфраструктури доступу до інтернету. У більшості європейських держав поштовхом до розвитку інтернет-доступу стала приватизація державного оператора зв’язку, а також видача ліцензій на 3G. Приватизація принесла найбільшим операторам інвестиції та орієнтованість на клієнта, а розвиток 3G створив новий ринок – високошвидкісного мобільного інтернету. В Україні ж і приватизація Укртелекому та видача ліцензій на 3G заблоковані Президентом. Особливо показова в цьому плані епопея з 3G. Частоти для мережі третього покоління найбільші мобільні оператори вже отримали навіть у Росії й Білорусі, тоді як в Україні їх виділення знову відкладено під приводом браку коштів для конверсії частот Міноборони. При цьому не беруться до уваги ті блага, які українці отримають від швидкого мобільного інтернету, як і податки від продажу їм цих послуг.

Інтернет як і раніше вважають розкішшю, а не невід’ємною частиною життя сучасної людини
Окреме, не менш важливе питання, – відсутність системи навчання сучасним технологіям людей старшого покоління. Якщо серед опитаних у віці до 30 років інтернетом регулярно користуються майже 40%, то серед тих, хто старший 60 років – 1%. При цьому в 9% родин таких респондентів є комп’ютер, але переважна більшість людей похилого віку не вміють ним користуватися. Проблему навчання старшого покоління цілком можна було б вирішувати на базі шкіл і вузів, які страждають від демографічного провалу, проте, знову ж таки, влада не вважає це проблемою.

З такою державною політикою Україна стане цифровою ще дуже не скоро.

А на бучаччині???